Як дрогобицькі гімназисти чумакували

Родовище галіту (NaCl) – основне джерело кухонної кам’яної солі. Грецькою мовою кухонна сіль звучить як «гальц», «галіт». В Артемівську, що на Донеччині, як і у всій Європі, сіль видобувають у вигляді руди, яку  викопують у шахтах, подрібнюють та фасують. Лише в Дрогобичі зберегли древній метод добування солі – виварювання із розсолу.

Підземні води розчиняють мінерал галіт й утворюється природний розсіл (ропа).   Концентрація розчину – 300-310 г солі на літр води. Ропу  вичерпують із  криниці діаметром 2 на 3 метри та глибиною понад 50 метрів. У давнину розсіл витягували за допомогою коней та волів. А в 1966 році тут встановили станок-качалку, який використовують  у нафтовій промисловості. Зараз качалка не працює і ропу видобувають за допомогою насоса.

Розсіл заливають у два великі чани та кип’ятять на дровах. При випарюванні розчину на днищі  осідає «біле золото» – славнозвісна сіль, про яку колись складали легенди. Далі речовину висушують, йодують та розфасовують. Біля чанів з киплячим розсолом  повітря і те, з присмаком солі. Вона – повсюди, і навіть бурульками застигає на даху.

Дрогобицький солеварний завод щодня виробляє 400 кг солі. За словами пані Оксани, це – дуже мало. Для порівняння, у 80-х роках минулого століття щодня завод виробляв понад 20 тонн солі. У Дрогобичі місцеву сіль розкуповують дуже швидко. Її досі цінують так, як у давнину.

Хоча Дрогобицька солеварня переживає сьогодні не найкращі часи, зате вона унікальна, а  сама сіль є символом міста.

Учні мали можливість скуштувати дрогобицької солі, адже на підприємстві вона особливо смачна, та отримали на згадку сувеніри – топки солі. Гімназисти дізналися багато нового про історію солеваріння нашого міста. Особливу подяку висловлюємо пані   Оксані Бунді за цікаву та змістовну розповідь та організовану екскурсію.

Слід зазначити, що екскурсії передувало вивчення способів очищення сумішей на уроці хімії та проведення практичної роботи, де учні очищали забруднену кухонну сіль в лабораторних умовах. Гімназисти розчиняли суміш у воді, фільтрували та  випарювали розчин. Вчилися на практиці проводити найпростіші хімічні операції, користуватися хімічним посудом та обладнанням.  Побувавши на солеварні, вони побачили ці ж самі процеси, але  уже у промислових масштабах.

Підсумком екскурсії стало проведення «сольового» аукціону серед учнів 3(7)-х класів. Гімназисти  змагалися в тому, хто наведе найбільше цікавих фактів про дрогобицьку сіль. В ході аукціону зібрано цілий мішок «кристаликів солі» – цікавинок про  цю речовину.

Головним здобутком гімназистів є нові знання про кухонну сіль   та історію рідного міста.

Галина Марчук, Юрій Лучшев,

вчителі хімії Дрогобицької гімназії імені Б. Лепкого